В липні Україна експортувала ВРХ і яловичини на суму 5,38 млн дол., що на 67% менше ніж в червні. Ймовірно, на скорочення обсягів експорту вплинули реалії воєнного часу і складна логістика. Хоча, за сім місяців 2023 року Україна поставила на зовнішні ринки більше яловичини і ВРХ ніж торік попри виклики війни, що свідчить про здатність українського агропромислового комплексу працювати в екстремальних умовах, – повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі.
За попередніми даними ДССУ, в липні Україна експортувала 34,9 тон охолодженої яловичини на суму 126,3 тис. дол. Порівняно до червня, натуральні обсяги експорту свіжого червоного м’яса виросли на 51,3%, а виручка за поставлений товар збільшилася на 52,5%. Майже 94% товару було відвантажено до Грузії, а решта – до Барбадоса, Туреччини, Молдови, Маршаллових островів, Іспанії, Сингапуру та Мальти. З початку року Україна експортувала 139,9 тон охолодженої яловичини на суму 522,8 тис. дол., що на 92% більше в натуральних обсягах і на 82% в грошовому значенні порівняно з минулорічним періодом.
Однак, натуральні обсяги експорту мороженої яловичини навпаки зменшились до 1,06 тис. тон (-61,67%), а грошова виручка за поставлене м’ясо впала до 4,36 млн дол. (-57,06%). Основними напрямками експорту мороженого м’яса були Китай (32%), Азербайджан (30%), Узбекистан (13%), Казахстан (13%), Молдова (6%) та Грузія (5%). В липні звузилась географії збуту мороженої яловичини. Якщо в червні Україна постачала м’ясо в 17 країн світу, то в липні тільки в 13.
Зокрема, Вірменія не імпортувала морожену яловичину з України в червні і липні. Хоча, в травні вірмени закупили 60 тон українського продукту. В липні Китай, Молдова і Грузія разом скоротили імпорт мороженої яловичини з України майже на 555,5 тони. За сім місяців 2023 року Україна збільшила натуральні обсяги експорту мороженого червоного м’яса до 12,28 тис. тон (+58%). Виручка за вказаний період склала 4,89 млн дол., що на 44,29% більше ніж торік.
В липні натуральні обсяги експорту ВРХ живою вагою склали 641,8 тон, а грошова виручка за експортованих тварин – 898,3 тис. дол., що майже в два рази менше порівняно до червня поточного року. ВРХ постачали тільки в Ліван, а Йорданія та Єгипет не купували корів в Україні. Проте, в січні-липні поточного року українські експортери відвантажили закордон 12,44 тис. тон ВРХ на суму 19,48 млн дол., що на 29,5% більше в натуральних обсягах і на 13,5% в грошовому еквіваленті.
Минулого місяця обсяги імпорту охолодженої яловичини скоротилися до 6,5 тон (-54%), а мороженої яловичини – до 147,2 тон (-94%). М’ясо завозилось в Україну з країн-членів ЄС, переважно з Польщі. В липні США та Австралія вже не постачали свій товар на український ринок. Також скоротився імпорт ВРХ живою вагою – до 79,5 тон (-7%). Корови завозилися з Данії.
В липні сальдо зовнішньої торгівлі яловичиною і ВРХ було позитивним і склало 4,08 млн дол.
Георгій Кухалейшвілі припускає, що збільшення обсягів експорту яловичини і ВРХ з України в період сезону шашлику стримують виклики, пов’язані з повномасштабним вторгненням росії. Скоріш за все, скорочення експорту корелюється зі зменшенням обсягів забою ВРХ. Зокрема, у січні-червні 2023 року в Україні було відправлено на забій на 16% менше худоби ніж торік. Ймовірно, українськи виробники яловичини в першу чергу закривають потреби внутрішнього ринку.
Експорт ВРХ живою вагою падає в умовах скорочення поголів’я. Станом на 1 липня 2022 року поголів’я ВРХ скоротилося на 5,94% порівняно до минулорічного періоду. В Україні погіршився стан годівлі корів, частина тварин загинула під час бойових дій і все це мало вплинути на скорочення пропозиції м’яса на внутрішньому ринку. Хоча, за інформацією учасників ринку, українці купують менше червоного м’яса ніж свинини чи курок тому, що воно коштує дорожче. Не дивно, чому в липні також скоротилися обсяги імпорту яловичини і ВРХ в Україну.
Однак, незважаючи на обмежений попит на внутрішньому ринку, постачати яловичину на зовнішні ринки досить складно. В Україні зростає собівартість виробництва червоного м’яса через дорожчання кормів. Плюс, треба враховувати додаткові витрати на логістику, яка ускладнилась і подорожчала після встановлення російськими окупантами морської блокади України. Вірогідно тому покупці з ринків пострадянських країн та Китаю скорочують імпорт червоного м’яса з України тому, що не бажають переплачувати. Цим користуються конкуренти. Зокрема, в першому півріччі 2023 року росія стабільно постачала яловичину в Казахстан та Саудівську Аравію, а білорусь продовжує працювати на ринку Китаю.
Політичні фактори можуть стримувати імпортерів з інших країн більш тісно працювати з українськими постачальниками яловичини та ВРХ. Країни Центрально-Східної Європи займають неоднозначну позицію щодо транзиту української агропромислової продукції через їх територію. Зокрема, на передодні парламентських виборів, уряд Польщі виступає за заборону на ввезення українського зерна після 15 вересня в угоду місцевим фермерам. В квітні Польща, Угорщина та Словаччина закрили кордони для різних видів агропромислової продукції з України, що призвело до перебоїв експортних поставо на кілька тижнів. Політично заангажовані рішення європейських сусідів України можуть зруйнувати логістичні ланцюжки збуту продукції на зовнішні ринки і спричинити збитки кінцевим покупцям.
Пресслужба Асоціації виробників молока
Ключові новини молочного сектору на сторінці АВМ в facebook.
Читайте також: