Консультація підготована: Генадій Бондаренко +38 068 361 04 27
1. Поточна ситуація
- Частина господарств втратила можливість реалізовувати молоко, і перед ними стоїть завдання – максимально зберегти поголів’я з мінімальними витратами на корми.
- Молокопереробні підприємства, що продовжують працювати, переважно знижують закупівельні ціни на молоко, що вимагає оптимізацію витрат на годівлю.
- В умовах війни майже зупинився експорт рослинних олій з України, що призвело до суттєвого скорочення об’ємів переробки насіння соняшника та сої, та створило гострий дефіцит та зростання цін на ключові білкові концентрати: соєвий шрот, соняшниковий шрот, ріпаковий шрот, спиртова барда.
- Традиційно, переважна більшість молочних господарств України практикує силосний тип годівлі корів з обмеженим використанням трав’яних силосів/сінажів. Це дозволяє досягнути високих показників продуктивності, проте ставить господарство у суттєву залежність від покупних білкових концентратів. В умовах війни, силосний тип годівлі є найменш ефективним.
- Існують проблеми з постачанням як вітаміно-мінеральних преміксів, проте, так і базових мінеральних добавок: сіль, крейда, сода.
2. Рекомендації для практичної годівлі:
- Основні приорітети з оптимізації годівлі: оптимізувати кількість покупних кормів в раціоні, зокрема білкових концентратів та кормових добавок, максимально задіяти альтернативні джерела протеїну.
- Забезпечити максимальне використання грубих кормів, залежно від якості кормів, довести їх частку в раціоні до 60-65% від сухої речовини (не менше 12-13 кг сухої речовини на голову).
- За наявності достатньої кількості трав’яних сінажів оптимальної якості (не менше 15% протеїну та не менше 40% перетравності НДК), змінити співвідношення силосу та сінажу, максимально підвищити частку сінажів в «корзині грубих кормів» раціону. Це дозволить зменшити використання покупних білкових кормів.
- Уникати надлишку білкових кормів в раціоні, за можливості контролювати рівень сечовини в молоці. Цільові показники рівня сечовини в молоці – 150-250 г/л.
- Обирати приорітети: тимчасово прибрати із раціонів вітаміно-мікроелементні премікси, залишити лише базові мінеральні добавки (крейда, сіль, сода). Краще витратити фінансовий ресурс на придбання дефіцитних білкових концентратів.
- В годівлі сухостою реалізовувати концепцію низькокальцієвого, низькокалійного єдиного раціону сухостою, розрахованого на споживання 12 кг сухої речовини із вмістом 12-13% протеїну та 14-16% крохмалю.
- При вирощування молодняку, за відсутності доступу до стартерних комбікормів та білкових концентратів, доцільно продовжити термін молочного періоду до 6 місяців, що забезпечить достатньо високу інтенсивність росту молодняку в найбільш критичний період вирощування (від народження до 6-місячного віку).
- За наявності меляси, можна розглянути використання кормової сечовини як джерела небілкового азоту в раціонах корів (до 120 г на голову в день). Це дозволить зняти з раціону 1 кг соняшникового шроту.
- При наявності посівів озимих злаків (ячмінь, жито, пшениця), розглянути можливість заготівлі раннього сінажу з озимих злаків в фазу прапорцевого листа (високий вміст протеїну та перетравної НДК) для часткової заміни ним силосу кукурудзяного в раціоні. Це дозволить зменшити залежність від покупних білкових кормів.
- З метою зменшення залежності від продуктів переробки олійних культур, варто розглянути можливість посіву зернобобових культур (горох, соя, люпин), з метою подальшого використання в раціонах. Із практичного досвіду, успішно можна застосовувати до 3,5 кг гороху в раціонах корів (у вигляді горохової дерті), що дає в раціон не менше 700 г протеїну та 1750 г крохмалю. Це дозоляє прибрати з раціону до 2 кг соняшникового шроту та до 2,5 кг зерна кукурудзи.
- Деякі господарства мають запаси сої, яку не можуть здати на переробку і не мають можливості самостійно провести підготовку соєвих бобів до згодовування. За неможливості обжарювання, або екструдування, цілком можливо використання сирих цільних неподрібнених соєвих бобів як джерела протеїну та енергії в кількості до 10% від сухої речовини раціону корів (до 2,5 кг в фізичній вазіі). В 1 кг соєвих бобів містися до 400 г протеїну та до 200 г сирого жиру. При цьому необхідно дотриматись наступних вимог:
- Вводити сирі боби в раціон поступово, по 0,5 кг через кожні 5 днів, з метою поступової адаптації мікрофлори рубця.
- Якщо ми спостерігаємо істотний транзит соєвих бобів з гноєм, то скоріше за все це є наслідком субклінічного ацидозу рубця. Ацидозний стан підвищує осмолярність середовища рубця, що провокує приток надмірної кількості рідини в рубець та підвищення швидкості транзиту корму з рубця, що, в свою чергу, погіршує перетравність раціону в цілому та соєвих бобів зокрема. Необхідно скоригувати раціон за вмістом крохмалю та НДК та мінімізувати ризик ацидозу. Соєві боби ефективно засвоюються в оптимально збалансованих «здорових» раціонах з мінімальним ризиком ацидозу
- Не згодовувати ні в якому разі джерела небілкового азоту (кормова сечовина), на раціонах корів, що містять сирі соєві боби, оскільки це може підвищити кількість незасвоєного аміаку в рубці через прямий вплив уреази на кормову сечовину
- Не згодовувати сирі боби молодняку до 6 місячного віку, ця вікова категорія тварин дуже чутлива до уреази та інгібіторів трипсину, що містяться в сирих бобах.
- Якщо господарство не має можливості здавати молоко, то можна використовувати молоко як інгредієнт раціону корів. В сухій речовині молока міститься не менше 30% жиру та не менше 25% протеїну, отже молоко – це дуже високоенергетичний і високобілковий концентрат. Рекомендовані норми введення молока – до 10% від сухої речовини раціону (до 15-16 кг на корову в день).
3. Приклади малоконцентратних раціонів
В Додатках наведено приклади малоконцентратних раціонів, розроблених на базі реальних господарств, які реалізують стратегію оптимізації кількості покупних кормів:
Додаток 1:
- раціони на базі силосу кукурудзяного з 21% крохмалю та сінажом люцерновим на 17% протеїну, розраховані на 30, 25, 20, 15 кг молока з обмеженим використанням концентратів;
- раціон на 10-12 кг молока без концентратів;
- раціон на 14-15 кг молока без концентратів, з використанням молока як інгредієнту раціону (в якості єдиного концентрованого корму)
Додаток 2:
- раціони на базі силосу кукурудзяного з 32% крохмалю та силосом тритікале на 15% протеїну, розраховані на 32, 25, 20, 15 кг молока з обмеженим використанням концентратів;
- раціон на 13 кг молока без концентратів;
- раціон на 16-17 кг молока без концентратів, з використанням молока як інгредієнту раціону
Додаток 3:
- раціони на базі кукурудзяного з низьким вмістом крохмалю (5-7% крохмалю в СР) без сінажу, розраховані на 27, 20, 15 кг молока з обмеженим використанням концентратів;
- раціон на 12 кг молока без концентратів;
- раціон на 15-16 кг молока без концентратів, з використанням молока як інгредієнту раціону (в якості єдиного концентрованого корму)
Додаток 4:
- раціони на базі кукурудзяного з стандартним вмістом крохмалю (5-7% крохмалю в СР) без сінажу, розраховані на 27, 20, 15 кг молока з обмеженим використанням концентратів;
- раціон на 10 кг молока без концентратів;
- раціон на 16-17 кг молока без концентратів, з використанням молока як інгредієнту раціону (в якості єдиного концентрованого корму)
Додаток 5:
- раціони на основі силосу кукурудзяного, без сінажу, з використанням сирих цільних соєвих бобів в якості єдиного білкового концентрату:
- раціон на 22-23 кг молока на базі силосу кукурудзяного стандартної якості (32% крохмалю в сухій речовині);
- раціон на 22-23 кг молока на базі силосу-пустишки (5-7% крохмалю в сухій речовині)
Консультація надана експертами АВМ та за підтримки Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в рамках спільного проекту "Розвиток молочної галузі України" для підтримки господарств в умовах війни
! Якщо залишились питання – звертайтеся на гарячу лінію АВМ: office@avm-ua.org
Додатки для завантаження: