Консультація підготовлена: Валерій Лотоцький, експерт з розведення та відтворення
Для функціонування ферми критично важливим є забезпечити відтворення тварин. В умовах окупації чи бойових дій фермери та спеціалісти стикаються з рядом викликів, таких як відсутність/дефіцит гормональних препаратів для проведення звичних схем стимуляції та синхронізації статевої циклічності з визначеним часом введення сперми, порушення роботи автоматичних систем контролю статевої циклічності через перебої/відсутність електропостачання, порушення повноцінності годівлі. Проте навіть за таких умов потрібно зробити максимум можливого для своєчасного осіменіння тварин, бо після отелення корова відновить продуктивність, а тривалий час не тільна корова – втрачена корова.
За таких умов зростає важливість візуального контролю статевої циклічності корів та ефективного виявлення часу для введення сперми. Під час війни звучить дивно, але варто провести навчання для обслуговуючого персоналу ферми ознакам стадії збудження статевого циклу корів та пояснити їм алгоритм взаємодії з техніком штучного осіменіння. Адже бачимо ми тільки те, що знаємо. Дуже добре, коли на фермі є описана стандартна операційна процедура організації осіменіння, як наведено нижче.
В умовах війни нашаровуються разом такі причини порушення функціонування яєчників:
- зменшення вмісту лептину та інгібування синтезу гонадотропних гормонів через використання резервів жирової тканини, внаслідок дефіциту поживних речовин в раціоні;
- пригнічення росту, розвитку фолікулів та порушення виділення лютеїнізуючого гормону, який є індуктором овуляції через дефіцит енергії, що призводить до гіпоглікемії – зменшення синтезу гонадотропінрилізинг - гормонів;
- підвищення рівня кортизолу (гормону стресу) в крові, який є інгібітором лютеїнізуючого гормону.
Зважаючи на перераховані вище фактори доцільно збільшити добровільний період очікування до 80-100 дня доїння, проводити осіменіння в другу-третю стадію збудження статевого циклу. Це дасть змогу підвищити заплідненість після першого осіменіння та зменшити витрати сперми на плідне осіменіння.
Оскільки на ефективність вибору оптимального часу для осіменіння клініко-візуальним методом суттєво впливає кратність спостереження за тваринами, що важко забезпечити в критичних умовах, для прогнозування заплідненості доцільно застосовувати метод трансректальної пальпації або УЗД з визначення ступеня зрілості фолікула. Під час дослідження яєчників визначають їх положення, розмір, форму, поверхню, консистенцію, чутливість та оцінюють стан граафового міхурця і передбачають орієнтовний час овуляції.
На початку охоти домінантний фолікул ледь виступає на поверхні яєчника, промацується у вигляді міхурця розміром 0,5–1 см з пружною гладенькою поверхнею. Зрілий граафів міхурець чітко виступає на поверхні яєчника у формі пухирця діаметром 1,5–2 см. За обережного надавлювання на нього відчувається флуктуація, а стінки фолікула м’яко вдавлюються. Такий стан вказує, що до овуляції залишилося 6–12 год. і є показником оптимального часу для введення сперми. Після овуляції стінки фолікула спадаються і на його місці утворюється заглиблення з рихлими краями, матка втрачає ригідність.
За УЗД сприятливою ознакою для введення сперми є візуалізація в яєчниках домінантного фолікула діаметром від 10 до 25 мм та 2–8 везикулярних діаметром до 8 мм. В випадках дефіциту спермопродукції доцільно штучне осіменіння використовувати для кращих тварин у стаді, а для гірших – ручне природнє осіменіння.
За таких умов слід чітко прописати критерії які тварини підлягають штучному осіменінню, а які ні. Для прикладу, підлягають осіменінню корови: з добовим надоєм ≥25 л молока; до 200 дня лактації; без патологій кінцівок. Не підлягають осіменінню взагалі: корови ≥250 дня лактації; що хворіли маститом ≥3 разів впродовж лактації та ін. Критерії мають встановити спеціалісти господарства зважаючи на ситуацію в стаді.
Якщо ж ситуація з логістикою сперми критична й доведеться використовувати бугаїв, слід пам’ятати, що на такий крок можна йти тільки в благополучних щодо інфекційних захворювань господарствах. Бажано уникати інбридингу. Оскільки підвищення інбридингу на 1 % призводить до зменшення пожиттєво продуктивності на 358 кг та прибутковості на 24 $.
Головне - будуть отелення – буде молоко й майбутнє у ферми! Без отелень ферма довго не проіснує!
Консультація надана експертами АВМ та за підтримки Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в рамках спільного проекту "Розвиток молочної галузі України" для підтримки господарств в умовах війни.
! Якщо залишились питання – звертайтеся на гарячу лінію АВМ: office@avm-ua.org