Наші вакансії
Список вакансій тимчасово не доступний

Основні ознаки циркуляції в стаді Staphylococcus aureus

Андрій Білан
Директор
Uman Labs

Staphylococcus aureus (S. aureus) спричиняє найпоширеніший тип хронічного маститу корів. Хоча в деяких тварин хвороба протікає в клінічній формі (особливо після отелення), зазвичай інфекція не проявляється симптомами і спричиняє підвищення кількості соматичних клітин (КСК). Як правило, вона поширюється під час доїння, коли молоко з інфікованого вимені потрапляє на неінфіковане, і бактерія проникає в канал дійки.

Результати досліджень показують, що 10–12% усіх інфекцій, що спричиняють клінічний мастит, припадає на золотистий стафілокок. Примітно, що інфіковані корови не обов’язково мають високий уміст КСК у молоці. Існують й інші ознаки, які сигналізують про наявність S. aureus у стаді. Зокрема директор лабораторії якості молока Асоціації виробників молока (Uman Labs) Андрій Білан рекомендує звернути увагу на основні:

  • Хронічний перебіг маститу з низькою ефективністю лікування — <25%;
  • Захворювання діагностують у корів різного віку протягом лактації, а також у нетелей;
  • Відзначають рецидив ураженої чверті вимені з інтервалом від 2 тижнів до 1 місяця;
  • Клінічний перебіг переважно без ознак гіпертермії, спостерігається незначний набряк вимені, молоко містить пластівці;
  • Профілактична ефективність консервації вимені корів перед запуском менше 50%;
  • Більшість хворих чвертей вимені залишаються ураженими протягом наступної лактації;
  • Атрофія долі вимені протягом лактації без клінічних ознак;
  • Відсоток інфікованих корів значно зростає зі збільшенням віку та днів доїння;
  • Кількість соматичних клітин протягом року становить 300−800 тис./см3, у значної частини корів перевищує 500 тис./см3 без клінічних ознак, приблизно у 20% корів може перевищувати 1,5 млн./см3;
  • Утворення рубців, які відчуваються при пальпації ураженої чверті вимені.

Стафілококовий мастит достатньо складно контролювати виключно шляхом лікування. Найефективнішим способом контролю захворювання на господарстві є профілактика нових інфекцій та вибракування хворих тварин, які не піддаються лікуванню антибіотиками.