Яким областям загрожує заразний вузликовий дерматит, як запобігти та кому берегтись, розповідає голова Української голштинської асоціації Ігор Присяжнюк Agravery.
Заразний вузликовий дерматит - інфекційна хвороба, яка вирувала Південною Європою восени. Тільки зима зупинила її поширення та захистила Україну від проникнення цієї небезпечної коров'ячої хвороби. Але тепла весна дає всі підстави для побоювань, що інфекція невдовзі повернеться на кордони країни.
Які області України знаходяться в зоні ризику зараження заразного вузликового дерматиту?
- Першочергово це області Східної України, а саме Донецька, Луганська, Харківська та Сумська. У своїй більшості та частина, яка неконтрольована Україною. Враховуючи те, що Україна знаходиться в стані війни це впливає на розповсюдження ЗВД та інших хвороб. Дійсно це відбувається. Якщо згадати проблему з африканською чумою, то розповсюдження даного вірусу в Росії співпадає з воєнними навчаннями російської армії.
Повертаючись до ЗВД, слід підкреслити, що вірус безпечний для людей і можна вживати м'ясо, не хвилюючись за здоров’я. Найдешевше м'ясо завжди від хворих тварин і традиційно його споживає армія.
Такі ж області, як Харківська та Сумська, де кордони нам підконтрольні, також мають ризик вірусу, через неконтрольовані переміщення тварин в населених пунктах, території, які межують з Росією.
Минулого року ми відслідковували офіційні повідомлення про поширення ЗВД у Російській Федерації та у ЗМІ. На жаль, висвітлена інформація взагалі не співпадала. Так як офіційних згадок про наявність хвороби було набагато менше, ніж згадок у медіа. Враховуючи те, що сусідня країна не висвітлює всі спалахи заразного вузликового дерматиту - контролювати ситуацію дуже важко. Також, за неофіційними даними ветеринарна служба Росії практикувала лікування ЗВД, що призводить до поширення данної хвороби.Тому наголошую, що найбільша загроза для українського поголів’я йде саме зі сторони Росії.
Наскільки стрімко розповсюджується ЗВД в інших країнах? У яких саме?
- Балканські країни, з боку країн ЄС - Румунія та Молдова, які ще не вакциновані. Однак, у них не було спалахів ЗВД. Ці країни є буферною зоною між нами та балканськими державами, де вірус лютував в 2016 році. Минулого року балканська ВРХ була провакцинована та вже завершено цьогорічну весняну вакцинацію. Наразі, один випадок ЗВД виявили у Греції.
Як український фермер може убезпечити своє поголів’я від даної загрози?
- На жаль, сьогодні український фермер при цій хворобі не може самостійно вберегти своє поголів’я. Це мають бути лише державні програми вакцинації. Питання не в фінансовій підтримці фермерства, а в загрозі даного вірусу. ЗВД – це осповий вірус, поксвірус. Поксвіруси вважаються біологічною зброєю, тому вони дуже сильні в поширенні, в інфікуванні і за рахунок цього, вакцини які використовують для профілактики – є живими. Така вакцинація завжди відбувається під жорстким контролем ветеринарної служби.
Вберегти тварин можна – не слід чекати вірусу. Основним вектором поширення цієї проблеми є комахи, особливо в літню пору. Вони розповсюджуються в гної та антисанітарних умовах на самому господарстві. Тому в першу чергу кожному фермеру варто навести порядок і підтримувати чистоту в окрузі 3-5 км від господарства, маю на увазі технологіче поводження з навозом, його зберігання та знезараження шляхом буртування.
Сьогодні на фармацевтичному ринку України існує дуже багато репілентів. Репіленти – це засоби, які знешкоджують і профілактують розповсюдження комах. Засіб наноситься на тварину і муха не сідає певний проміжок часу (біля 6 тижнів).
Використання репілентів, наведення та підтримання санітарних норм на фермі, віддалене зберігання гною, правильне поводження з ним та дотримування правил карантинування при завезенні нових тварин на господарство – всі ці фактори допоможуть мінімально убезпечити поголів’я від ЗВД й інших хвороб.
Які кроки запобігання ЗВД робить держава та профільні установи?
- Вже майже затверджена інструкція по ЗВД. З проблемою розповсюдження цієї хвороби АВМ звернулася з офіційним листом до РНБО та вищих органів влади. Опісля цього були організовані обговорення даної проблеми з представниками профільних асоціацій та Держпродспоживслужбою для розробки цієї інструкції, яка наразі на стадії погодження.
АВМ відстоювала питання створення буферної зони, в інструкції по ЗВД це детально прописано. Буферна зона - це територія 100 км від кордону з Росією, яку треба вакцинувати. Інструкція передбачає її створення.
Керівництво Держпродспоживслужби заявило, що вже знайдено фінансування на 100 тис доз вакцин. Якщо ці кроки будуть реалізовані, це в рази убезпечить українське поголів’я. Однак, сьогодні вакцина ще не закуплена.
Коли може початися небезпечний період розповсюдження вірусу?
- Для України цьогорічна температура – аномальна. Тепла весна, з’являються мухи, які є основними у розповсюдженні ЗВД. Тому ті кроки, які має робити держава, вже мають розпочинатися.
Поясніть механізм зараження ЗВД?
- Він з одного боку простий, а з іншого складний, та декількома реченням пояснити важко, та і термінологія буде складно сприйматися читачами. Поясню простий механізм інфекційного ланцюга.
Для утримання ланцюга інфекцій потрібно декілька ланок. Перша – наявність вірусу (ЗВД), друга – сприйнятлива тварина (ВРХ), третя - фактор передачі (муха). Якщо забрати будь-яку з ланок, то зараження не відбудеться.
Чим загрожує зараження ЗВД українському поголів’ю? Чи матиме це економічні наслідки на державному рівні?
- Для України зараження поголів’я ЗВД загрожує накладанням вето на експорт продукції, живі тварини, продукти м’ясної та молочної промисловості.
Зниження поголів’я в Україні, зниження об’єму виробництва молока може сягнути до 20-30%. Наразі, ми не знаємо як поведе себе вірус в Україні, а лякати невтішними прогнозами не хочу. Варто зробити все можливе, щоб убезпечити себе та тваринництво в цілому. У кінці хочу зауважити, що вірус не несе загрози для людини, тому в будь-якому випадку панікувати не варто.
Довідка:
Асоціація виробників молока (АВМ) – професійне об’єднання господарств, які займаються молочним скотарством. Створена у 2009 році АВМ є представником національної молочної галузі, головним лобістом інтересів молочарів на державному рівні та відстоює виробництво якісних молочних продуктів. Сьогодні понад 130 господарств з усіх куточків України є членами АВМ та мають 135 тис. голів великої рогатої худоби. Загальний земельний банк АВМ складає 1,3 млн га. Слід підкреслити, що спільний об’єм молока АВМ становить 460 тис. тонн. Близько 30% зданого на переробку українського молока ґатунку екстра класу вироблено господарствами АВМ.
ІА «Agravery»